Якщо бути занадто логічним, зробити відкриття неможливо.
Тільки ті, хто розпочинають абсурдні спроби, зможуть досягти неможливого.
Освіта — це те, що залишається після того, коли забуваєш все, чому вчили в
школі.
Педагогічні завдання розвитку креативного мислення на
уроках інформатики у молодшій школі надзвичайно актуальні для сучасного
інформаційного суспільства. Проте, як і більшість педагогічних завдань, вони не
мають однозначного рішення.
Актуальність питання розвитку креативного мислення на
уроках інформатики у школі в ранньому віці обумовлена тим, що творча
діяльність, творчі здібності людини, які характеризуються готовністю до
створення принципово нових ідей, що відхиляються від традиційних схем мислення
і входять у структуру обдарованості — основи креативного мислення людини —
формуються і розвиваються саме в дитинстві.
Кожній дитині необхідно забезпечити розвиток творчих
здібностей і навичок самостійного наукового пізнання, самоосвіти і
самореалізації особистості
Це можна зробити на уроках інформатики, бо комп'ютер
привертає увагу дитини своєю яскравістю і барвистістю, головне, направити його
в потрібне русло — розвивати креативне мислення, проявляти кмітливість, здатність
досягати мети, знаходити вихід з безвихідної ситуації. Розвиток образного
мислення засобами комп'ютерної візуалізації дозволяє стимулювати креативне
мислення.
Звичайно, питання чи потрібно взагалі вивчати комп’ютерну
грамоту не стоїть. Але як вивчати інформатику у молодшій школі? Хто має це
робити (вчитель молодшої школи чи вчитель інформатики)? Не дивлячись на накопичений
досвід вивчення інформатики в початковій школі, тривають і, ймовірно, ще довго
залишатимуться актуальними ці питання дискусійного характеру[9].
У багатьох школах, а зокрема і в гімназії, де я працюю,
предмет «Інформатика» викладається вже в молодшій школі. Я викладаю «Основи
комп’ютерних знань» у 3-4 класах. Це курс за вибором за пропедевтичною програмою
«Шукачі скарбів» О. В. Коршунової, який викладається за рахунок
варіативної складової.
Згідно з новим Державним стандартом початкової школи,
затвердженим постановою КМУ від 20 квітня 2011 р. № 462, обов'язкове вивчення
курсу «Сходинки до інформатики» з 2 класу розпочнеться з 2013/14 навчального
року за рахунок інваріантної складової навчальних планів [2].
Це актуалізує умови для педагогічного пошуку та творчої
діяльності вчителя.
Метою мого досвіду є формування
креативного мислення учнів початкової школи на уроках інформатики.
Для реалізації даної мети поставлено ряд завдань:
-
здійснити аналіз педагогічної, методичної та
психологічної літератури щодо формування креативного мислення учнів початкової
школи на уроках інформатики;
-
підібрати та систематизувати навчально-методичний
матеріал для розвитку креативного мислення учнів початкової школи на уроках
інформатики;
-
розробити цикл уроків для вивчення інформатики в молодшій
школі з урахуванням розвитку креативного мислення дітей молодшого шкільного
віку;
-
апробувати та проаналізувати результати навчання,
відстеживши вплив розвитку креативного мислення дітей на рівень навчання та
інтелектуальний розвиток.
Термін «креативність» має подвійне значення: творчість і
створення. Але треба пам’ятати, що творчість не завжди дає творчий результат, а
креативність веде до створення творчого продукту.
Поняття «креативність» у контексті психологічного знання
набуло значення до початку 50 – х років ХХ ст. Піонером в області креативності
вважають Дж. Гілфорда, який ототожнив поняття креативності та творчого
мислення. Дослідження в галузі креативності проводилися вітчизняними
(С. Медник, Д. Богоявленська, М. Гнатко, В. Дружинін,
В. Козменко) та зарубіжними (Дж. Гілфорд, Е. Торренс,
Ф. Бардон, Д. Харрінгтон) вченими [17, 4].
На сьогодні існує більше ста означень креативності.
Згідно з концепціями креативності Дж. Гілфорда (1969), Е. Торренса
(1962), Д. Богоявленської (1983), креативність є загальною характеристикою
особистості і впливає на творчу продуктивність незалежно від сфери прояву
особистісної активності [11].
Дж. Гілфорд визначав, що «креативність – це процес
дивергентного мислення» [11]. Однак він включав до структури креативності не тільки дивергентне
мислення, але й здатність до перетворень, точність розв’язку та інші
інтелектуальні параметри. Цим визначався позитивний зв'язок між інтелектом і
креативністю. У своїх працях Гілфорд виділяє шість параметрів креативності:
здатність до знаходження і постановки проблеми; здатність до генерування
великої кількості ідей; гнучкість – здатність до продукування різноманітних
ідей; оригінальність – здатність відповідати на стимули нестандартно; здатність
удосконалювати об’єкт, додаючи деталі; здатність розв’язувати проблеми, тобто
здатність до аналізу та синтезу [4]. Таким чином, він виділив один із аспектів креативності – креативне
мислення – один із видів мислення, що характеризується створенням суб’єктивно
нового продукту та новоутвореннями в самій пізнавальній діяльності з його
створення.
У вузькому змісті креативність характеризується як
здатність до породження безлічі різних ідей [3]. З цього випливають такі прояви творчості, як
здатність розглядати проблему під різними кутами, уводити її в різні контексти [11]. Більш широке осмислення
креативності дозволяє визначати її як здатність привносити щось нове у досвід
(Ф. Баррон), здатність породжувати оригінальні ідеї в умовах вирішення або
постановки нових проблем (М. Уаллах), здатність усвідомлювати прогалини й
протиріччя, а також формулювати гіпотези щодо відсутніх елементів ситуації
(Е. Торренс), здатність відмовлятися від стереотипних способів мислення
(Дж. Гілфорд).
У якості критеріїв креативності розглядається комплекс
певних властивостей інтелектуальної діяльності:
1) швидкість (кількість ідей, що виникають в одиницю часу);
2) оригінальність (здатність робити "рідкісні" ідеї);
3) сприйнятливість (чутливість до незвичайних деталей, протиріч і
невизначеності); 4) метафоричність (готовність працювати у
фантастичному, "неможливому" контексті, схильність використовувати
символічні, асоціативні засоби для вираження своїх думок) [15].
Особливий інтерес представляє зіставлення показників
творчих здатностей учнів з їхньою успішністю. Психологічним механізмом, що
забезпечує реалізацію творчого потенціалу в навчальній діяльності є домінування
пізнавальних потреб у порівнянні з іншими типами мотивації. Це виражається у
формі дослідницької, пошукової активності й виявляється у більш високій
сенситивності до новизни стимулу, новизни ситуації, виявленню нового у
звичайному. Реалізація дослідницької активності забезпечує учню мимовільне
відкриття світу, перетворення невідомого у відоме, творче породження образів,
що завершується надбанням знання [8].
Успіхи у навчанні у творчо обдарованих дітей, як правило,
вище, ніж у менш здатних однокласників, однак, серед обдарованих зустрічаються
випадки більш низької успішності [20].
Працюючи над проблемою мною було розглянуто досвід
викладання інформатики у молодшій школі світових та українських систем освіти.
Ознайомилась з навчально-методичними комплексами для вивчення інформатики у
молодшій школі:
- «Информатика» (автор
Н.В. Софронова);
- «Информатика и ИКТ»
(автор Н.В. Матвеева);
- «Информатика и ИКТ»
(автор М.А. Плаксин);
- Навчальна
програмно-методична система «Роботландія»;
- Навчально-розвивальний
комп'ютерний програмний комплект «Сходинки до інформатики» (автор
Ф. М. Рівкінд);
- Навчально-методичний
комплект «Шукачі скарбів» для 2-4 класів (автор О.В. Коршунова)
- Програма пропедевтичного
курсу «Комп'ютерленд» Інформатика. Початковий курс. 2-4 класи» (автор
О.П. Антонова).
Дитина, як архітектор, що зводить конструкції власного
креативного мислення. Культурне та інформаційне середовище впливає на цей
процес, воно може сприяти, а може перешкоджати розвитку учня.
Тож головним завданням вважаю створення умов всебічного
розвитку дитини — розкриття творчого потенціалу, надання «матеріалу» для
формування інтелекту, виховання самосвідомості та самовідповідальності при
роботі з комп’ютером, отримання і вдосконалення навичок роботи з різним
програмним забезпеченням (а навички роботи отримані в юному віці стають майже
рефлекторними). Формування всебічно розвинутої особистості, що мислить
креативно, досконало володіє комп’ютером, як засобом навчання, пізнання та
розвитку, вважаю основною метою навчання інформатики у молодшому шкільному
віці.
Працюючи над темою «розвиток креативного мислення на
уроках інформатики в початковій школі», вивчаю та враховую
різні методи і техніки, що сприяють творчому процесу, створенню
оригінальних ідей, знаходження нових підходів до вирішення відомих проблем і
завдань:
-
мозковий штурм (приклад дивергентного мислення);
-
створення карти пам’яті (асоціативне мислення);
-
рішення винахідницьких завдань;
-
метод Дельфи;
-
евристичне (проблемне навчання).
Практична педагогічна діяльність показала, що саме
різноманітні ігри, створення моделей, розв’язування прикладних задач,
самостійна творча робота, робота над проектами сприяють формуванню креативного
мислення учнів.
Під час вивчення багатьох тем з інформатики, особливо в молодшій
школі, створюю умови для креативної діяльності. Найбільше учням подобається
робота у групах та парах, що генерує різнопланові думки та ідеї (іноді
неймовірні). Крім того, колективна робота навчає слухати та чути інших, виховує
повагу та відчуття підтримки.
Розглянемо деякі методичні прийоми, форми роботи та
засоби навчання, що використовую на різних етапах уроку, які сприяють розвитку
креативного мислення у дітей молодшої школи на уроках інформатики.
Викладання нового матеріалу.
Мною розроблені уроки із циклу «Віршована інформатика».
Молодші школярі знайомляться з пристроями комп’ютера у віршованій формі. Саме
така подача інформації є цікавою та легко сприймається маленькими дітьми. Краще
за все дитина навчається без примусу, коли все, що відбувається, викликає у неї
інтерес, тобто в процесі гри. Крім того даю приклад дітям як можна виявляти
творчість у будь-якій сфері. Діти пробують створювати вірші-загадки, вірші з
техніки безпеки, казки про комп’ютер, тим самим виявляючи креативність,
пізнаючи та вивчаючи нове.
Метод створення проблемних ситуацій. Дозволяє замінити традиційні пояснення вчителя
«відкриттям» знань.
«НАВЧАННЯ через ВІДКРИТТЯ». Включає в себе створення
особливого простору навчальної діяльності, в якому учень здійснює відкриття
закону, явища, закономірності; освоює спосіб пізнання і механізм придбання
нових знань про дійсність.
Практичні вправи. Різні логічні задачі, загадки, ребуси, графічні
диктанти, головоломки, словесні ігри, ігри, що розвивають пам'ять і увагу,
орфографічні вправи дуже подобаються дітям.
Цікавим засобом розвитку просторового мислення є графічні
диктанти. Картки з завданнями, де вказано напрям та кількість рухів по межам
клітинок, у результаті на листку у клітинку учні отримують графічний малюнок.
Вміння орієнтуватися у просторі (а саме це розвивають такі вправи) - це
запорука високих результатів у майбутньому з таких предметів як географія,
геометрія, креслення та інформатика зокрема.
Поділ на частини. Для дітей молодшого
віку практикую використання завдань, в яких об’єкти розбиваються на окремі
частини. Учень, маючи набір
елементів, комбінує їх і утворює ціле. У процесі виконання завдання він має
чітке уявлення, що для отримання будь-якого результату має бути виконана певна
послідовність дій. Такі вправи сприяють розвитку логічного мислення, навичок
моделювання та формування алгоритмічного мислення дитини.
Головоломки «танграм». Геометричні фігури треба поєднати згідно макету
(силуети тварин, людей, предметів). Використання ІКТ перетворює цю частину
уроку на цікаву розвагу – фігури можна рухати стілусом прямо по величезному
екрані. Існують й різні програми для складання таких головоломок, які я із
задоволенням використовую у своїй роботі. Крім того у графічному редакторі
Paint діти створюють фігури Танграм, розфарбовують їх та складають силуети,
виконуючи дії Копіювання та Переміщення. Під час пошуку власного рішення, щодо
складання силуетів в учнів розвивається логіка, просторова уява та формується
креативне мислення.
Загадки-ребуси із сірниками. На магнітній дошці розташовано великі макети
сірників, з яких складено головоломку. Учням пропонується переставивши сірники
місцями, отримати правильну відповідь. Такі вправи розвивають просторову уяву
та дуже добре тренують пам’ять. Є готове програмне забезпечення, але для дітей
молодшого шкільного віку завдання бувають занадто складними, тож створюю
презентації (н-д, у програмі Smart) та викладаю головоломки із віртуальних
сірників на екрані.
Використання макетів дає змогу розвивати дрібну моторику,
що в свою чергу має вплив на розвиток інтелекту дитини. Пропоную дітям
самостійно створювати різні загадки, тим самим розвивати та проявляти креативне
мислення.
Зняття обмежень.
У процесі роботи в комп'ютерному класі учень не може сам
вибирати ті програми, з якими йому доводиться працювати. Тому в будь-якому
випадку дитина знаходиться в певних рамках, які задані керівником процесу, а
також і самою програмою. Все це призводить до того, що в дітей формується
особливість мислення, внаслідок якої дитині стає складно самій пропонувати
якісь нові ідеї, підходити до справи з творчої сторони, так як вона звикла
отримувати знання в строго встановленому вигляді. Для вирішення даної проблеми,
для розвитку креативного мислення, на мою думку, необхідно таким чином
організовувати навчальний процес, щоб практика поєднувалася з виконанням
індивідуальних творчих завдань.
Для цих цілей дуже добре підходить використання мережі
Інтернет. Отримання навичок пошуку у всесвітній мережі збільшує доступ до
інформації, дає змогу проявити свою творчість та розкрити власний потенціал
дитини. Розвиває мислення, «що йде одночасно у багатьох напрямках» та
спрямоване на те, щоб породити безліч різних варіантів розв’язання будь-якої
задачі.
Крім освоєння навичок пошуку необхідної інформації в
мережі Інтернет, не слід забувати, що крім небезпеки, як електричний прилад,
комп’ютер несе й інформаційну небезпеку. Про це веду розмови з батьками.
Батьківський контроль комп’ютерних програм, ігор, веб-ресурсів, особливо дітей
раннього віку, невід’ємна складова сучасного виховання. Ознайомлення дітей з
мережею Інтернет завжди розпочинаю з вклеювання в щоденники брошури «Безпечний
Інтернет дитини – справа рук її батьків».
Тож виховання самосвідомості та самовідповідальності за
інформацію, яку діти отримують із мережі Інтернет, вважаю однією із головних
цілей сучасної освіти та виховання.
Невід’ємною частиною уроку є фізкультхвилинки та вправи
для очей. Тож створюю різні вправи разом із учнями старшої школи під час вивчення
теми «Комп’ютерні презентації» та використовую з молодшими школярами.
Фізкультхвилинки зазвичай проходять під цікавий музичний супровід. Молодші
школярі дуже добре сприймають віршовані вправи та із задоволенням їх виконують.
Аналогії. Для розвитку креативного мислення використання аналогій сприяє постійному
руху думки вперед. Сутність завдань на аналогію полягає в тому, що дітям
пропоную певну систему, до якої вони знаходять аналогічну, але з іншими
об’єктами.
Пояснити значення прислів’я; знайти та порівняти
аналогічні частини у людини та у комп’ютера (н-д, процесор - мозок) та ін.
Альтернативи. Пошук альтернатив виробляє звичку шукати інші
можливості, обирати нестандартні, креативні підходи для розв’язання задач.
«Пантоміма» — дітям пропонується показати слово (монітор, принтер,
комп’ютер заражений вірусами та ін.) лише жестами. Учні класу вгадують
завдання. Гра розвиває фантазію.
«Знайди зайве» - серед множини предметів обрати зайвий і пояснити чому.
Означення множини, спільні риси та характеристики. Кола Ейлера, логічні І та
АБО.
Підсумкові заняття з тем часто проводжу у формі командної гри, що в
свою чергу виховує в учнів почуття відповідальності за команду, зміцнює та
впливає на дружні стосунки колективу.
У залежності від мети уроку обираю методи навчання
(пояснювально-ілюстративні, традиційні контрольні роботи, робота з книжкою,
репродуктивний, частково-пошуковий, метод проектів, самостійна робота учнів з
ППЗ, тренажерами, пошук інформації в Інтернеті, проблемний, дослідницький,
частково-пошуковий), організаційні форми (колективні, групові: семінари,
навчальні дискусії, колективно-розподільчі форми роботи з навчальним
матеріалом, індивідуальні, підсумкові і тематичні заліки.) і засоби (ППЗ для
комп’ютерної підтримки навчально-пізнавальної діяльності, ППЗ для контролю
знань, умінь і навичок, комп’ютер, мультимедійна техніка, відеотехніка, засоби
телекомунікацій, підручники і навчальні посібники). При цьому певні
організаційні форми діяльності учнів на уроці, відповідають кожному методу і
прийому.
На уроках зазвичай використовую ІКТ (проектор дозволяє
зручно передивлятися презентації та відео; використання мультимедійного
комплексу дозволяє ефектно давати правильні відповіді на кросворди та
різноманітні загадки й ребуси). Наочність полегшує сприйняття великих обсягів
інформації, покращує якість набутих знань, та допомагає закріпити отримані
знання.
Не останню роль у вихованні займає зазвичай і техніка
безпеки. Постійні нагадування про небезпеку мають сформувати відповідальність
при роботі з комп’ютером не лише в класі, а й вдома. Створюю мультимедійні
презентації з техніки безпеки та правил поведінки у комп’ютерному класі,
залучаючи учнів старшої та середньої школи. Старші учні виконують творчі
проекти на тему «Комп’ютерна безпека», а молодші виявляють свою креативність у
малюнках або цікавих казках-доповідях, з тієї ж теми, які складають в якості
домашніх завдань.
Найближчим часом планую:
-
розширити та вдосконалити
цикл уроків «Віршована інформатика»;
-
дооформити робочі
«Експрес-зошити» (дітям молодшого шкільного віку важко швидко й багато писати,
саме тому зошити мають містити велику кількість малюнків та заготовок для
виконання завдань);
-
допрацювати електронне
забезпечення уроків у вигляді web-сайту.
Під час апробації з’ясовую та усуваю недоліки, що
звичайно мають місце. Завдання, що виявляються занадто складними – спрощую.
Послідовність дій деяких практичних вправ більш деталізую. Якщо завдання є
занадто легким і швидко виконується намагаюсь додати до нього вправу, що
вимагає більше проявити розумових здібностей учнів.
Оцінювання результатів у молодшій школі варіативної
частини не відбувається, але для мотивації використовую систему «смайлів». Це
стимулює дітей та заохочує попрацювати ще, зробити інакше, пошукати нові
нестандартні рішення.
Чи можливо виміряти креативне мислення дитини?
Якщо дитина шукає нестандартні способи розв’язання задач,
виконує різнорівневі тести, бажає приймати участь у тижнях інформатики,
проектній діяльності — вона виявляє креативне мислення.
Разом з психологом було проведено тестування на початку
та вкінці навчального року з учнями 4‑го класу та виявлено позитивну динаміку
розвитку їх розумових здібностей та креативного мислення. (У роботі були
використані наступні методи: тест творчого мислення Е. Торренса, тест
вербальної креативності С. Медника, тест когнітивної гнучкості мислення
А. Лачинса).
Позитивна динаміка успішності та виявлення творчих
здібностей простежується у тих самих учнів вже у 5-му класі. П’ятикласники
самостійно здійснюють пошук, систематизацію та аналіз необхідної інформації,
застосовують комп’ютер для вирішення навчальних завдань, шукають та знаходять
нестандартні шляхи, виявляють творче натхнення і отримують високі результати.
Отже, отримані результати формування креативного мислення
на уроках інформатики в початковій школі засобами підібраного методичного
матеріалу свідчать про те, що створення умов для розвитку креативного мислення
дитини, дає мотивацію для отримання високих результатів.
За висловом С. Пейперта: «Комп'ютер дозволяє
навчитися ВЧИТИСЯ», а мотивацією, на мою думку, є саме життя.
ЛІТЕРАТУРА
1.
Закон України "Про
основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015
роки" // Урядовий кур’єр. 2007. -№6.
2.
Інструктивний лист щодо
викладання інформатики у 2012-2013 н.р
3.
Гилфорд Д. П.
Природа человеческого интеллекта. – М.: Прогресс, 1971. – 123 с.
4.
Гилфорд, Дж. Три стороны
интеллекта // Психология мышления - М.: Прогресс, 1965.
5.
Жаболенко М. В. Инновации в
области использования информационно-коммуникационных технологий в учебном
процессе/ М. В. Жаболенко, Н. О. Жданова // Стратегія інноваційного розвитку
системи вищої освіти в Україні: матеріали міжнародної науково-практичної
конференції/ гол. ред. С. В. Смерічевська. - Донецьк: Кальміус, 2007 р.
6.
Земляк І.В. Методичні
рекомендації щодо викладання інформатики в 3-му класі: за програмою “Сходинки
до інформатики”. - Кам’янець-Подічльський, 2009.-114 с.
7.
Кочевой Р. А. Информационные
технологиив процессе обучения/ Р. А. Кочевой //доп. Учасників V Всеукр. Наук.
-метод. Конф. Впровадження нових інформаційних технологій навчання. -
Запоріжжя:ЗДІА, 2005 р.
8.
Матюшкин А.М. Концепция
творческой одаренности // Вопросы психологии. – 1989. – № 6. – С.29-33.
9.
Первин Ю. А. Методика
раннего обучения информатике: методическое пособие, 2008
10.
Полат Е. С. Современные педагогические
и информационные технологии в системе образования: учебн. Пособие для студентов
высших учебных заведений/ Е. С. Полат, М. Ю. Бухаркина. - М. Академия, 2007.
11.
Пономарьова - Семенова Р.О.
Психологічні аспекти розвитку креативності обдарованої особистості// Обдарована
дитина. – 2007. - №7.С.12
12.
Радул В. В., Соціальна
зрілість особистості вчителя: фактори формування/ В. В. Радул. -К. Вища шк.,
2008. -240с.
13.
Разумникова, О. М.
Функциональная организация коры головного мозга при дивергентном и конвергентном
мышлении : Роль фактора пола и личностных характеристик : диссертация
на соискание ученой степени доктора биологических наук. — Новосибирск, 2003. —
312 c.
14.
Співаковський О.В., Петухова
Л.Є., Коткова В.В. Інформаційно-комунікаційні технології в початковій школі:
Навчально- методичний посібник для студентів напряму підготовки «Початкова
освіта»
15.
Холодная М.А. Психология
интеллекта: парадоксы исследования. – Томск: Изд-во Томского ун-та, 1985. –
255 с.
16.
Цветкова М.С., кпн, доцент
АПК и ППРО Информационная среда начальной школы как часть информационной
культуры: Методические рекомендации по организации учебного процесса
17.
Яковлев В.Я. Философские
принципы креативности / Вестник Московского Университета. 2005.
18.
Використання ІКТ
для підвищення якості навчання http://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/27861/
19.
http://uk.wikipedia.org/wiki
20.
http://tyzhden.ua/News/46819
21.
http://robotlandia.ru/
