Невід’ємною частиною прогресивного розвитку суспільства є модернізація освіти, що сприяє створенню нової системи цінностей і нових моделей освіти.
Сучасна
інформаційна цивілізація формує нову систему цінностей. У її центрі – самореалізована
особистість, здатна до гнучкої зміни способів і форм життєдіяльності на основі
комунікацій позитивного типу і принципу соціальної відповідальності.
Вирішення
проблеми модернізації можливе за умови розв’язання основного питання методики –
як зробити для учнів виконувану роботу цікавою, а цікаву – виконуваною?
Вирішити цю
проблему допомагає актуальна технологія творчих майстерень, що сприяє збереженню
комфортних умов для розвитку творчих здібностей, реалізації їх природних
компетенцій, прагнення до зростання, здійснює різнопланову інтелектуальну
підготовку особистості до орієнтації в суспільстві, розв’язання життєвих
проблем.
Вибір теми дослідження обґрунтований виявленням основної
проблеми при викладанні інформатики – різний стартовий рівень знань і вмінь
учнів з предмету. Одні школярів вже мають достатній досвід роботи в різних
галузях інформатики, іншим – навчання потрібно починати з понять,
визначень, первинних навичок роботи з технічними засобами. В результаті
вибудувати оптимальний курс навчання навіть в одному класі виявляється майже
неможливим. Крім того, знання дітей з високим рівнем підготовки зазвичай не
систематизовані в логіці курсу і потрібна ідентифікація пробілів у знаннях з
наступною корекцією.
Іншою
важливою проблемою, яка підштовхнула мене до вивчення технології творчих
майстерень є з одного боку багатогранність сфер використання інформаційних
технологій (від мистецтва до математичного моделювання реальних процесів), з
іншого – учні, які характеризуються широким спектром потреб і схильностей. Саме
отримання якісних знань з усього курсу інформатики кожним учнем
здійснюється в творчих майстернях при оптимальному поєднанні його особистих
нахилів і потреб у відповідних сферах діяльності використовувати інформаційні
технології.
Практичне значення педагогічного досвіду у використанні вчителями навчальних дисциплін
загальноосвітніх шкіл як інноваційного методу навчання.
Метою використання
творчих майстерень на уроках інформатики є створення умов для самореалізації та
саморозвитку особистості та забезпечення реалізації нових підходів до
організації навчально-виховного процесу.
Основна ідея дослідження: формування та розвиток творчих
здібностей та творчої особистості повинно відбуватися через спільну творчу
співпрацю.
Інноваційність технології
творчих майстерень в особливому способі організації діяльності учнів, що сприяє
розвитку пізнавальних навичок, вмінь самостійно накопичувати власні знання,
розвитку критичного і творчого мислення.
Продуктивність досвіду полягає в
тому, що у дітей розвивають творчі здібності, набуваються нові знання, вміння і
навички, що забезпечує розвиток власної активності дитини і її саморозвиток.
Перспективність
даного досвіду в розвитку дослідницької діяльності, що розкриває великі
можливості для формування творчих інтелектуальних, пізнавальних, практичних
умінь учнів.
Даний метод
вивчення інформатики розроблений на основі особистісної концепції педагогіки,
яка полягає в розвитку активності учня в процесі навчання.
Історичним
підґрунтям ідеї творчих майстерень є філософсько-педагогічні ідеї Ж.–Ж.Руссо природовідповідності навчання
і виховання, обґрунтування психології творчості Гастона Башляра, методика
вільного вибору виду діяльності учнями Марії Монтессорі, впровадження «вільного
виховання» Л.М.Толстого, переваги практичної діяльності на уроці (гімнастики
розуму) С.А.Рачинського, психофізіологічні особливості навчальної діяльності
дитини Л.С.Виготського.
Власне
поняття майстерні (ательє) з’явилося в практиці освіти з легкої руки
добровільного творчого союзу вчених і практиків Франції («Французької групи
нової освіти»), яка виникла в 20-х роках ХХ століття, але активно
впроваджується з 1984 року.
Робота творчої майстерні буде успішна
за умови повноцінного виконання кожним з учасників завдань саме по-своєму,
виходячи зі знань, вмінь, життєвого досвіду, інтересів і здібностей.
Основні принципи організації творчих майстерень
·
Рівність
усіх учасників, включаючи вчителя;
·
Створення
особистісної мотивації в процесі діяльності;
·
Чергування
індивідуальної і колективної форм роботи;
·
Важливість
самого процесу творчого пошуку, а не його результатів;
·
Свобода
вибору виду діяльності і способу пред’явлення результатів.
Розкриття інновацій щодо організації навчально-виховного процесу
Заняття з використанням технології
творчих майстерень передбачають такі етапи:
·
Індукція
(створення емоційного налаштування, особистого відношення до предмета;
пропонуються завдання «навколо» слова, предмета, малюнка – залучається
попередній досвід дитини);
Наприклад,
при вивченні теми «Системні утиліти» в 9 класі, я пропоную назвати поняття або
терміни, які відомі учням з попередніх уроків, або ті структури, якими вони
просто користуються в повсякденному житті (один з учнів записує на дошці).
Наприклад:
ОС, Windows, файл каталог, Інтернет, диск, ярлик, флешка, процесор тощо
(обов’язково наголошую про їх задовільне
володіння науковою термінологією).
·
Самоконструкція
(індивідуальне створення гіпотези, рішення, тексту, проекту);
При
вивченні вище згаданої теми в 9 класі пропоную висунути гіпотези про те, які
проблеми можуть виникнути з інформацією при опрацюванні її комп’ютером?
Варіанти відповідей учнів можуть бути такими:
1.
Ушкодження
вірусами.
2.
Відсутність
доступу до файлів.
3.
Незадовільна
робота операційної системи.
4.
Не
завантажується комп’ютер.
5.
Фізичні
пошкодження носія.
Отже, вчитель разом з дітьми визначає напрямок роботи на
сьогоднішньому уроці. Виходячи з проблемних питань, формулюється мета уроку,
висуваються базові, перспективні завдання уроку.
·
Соціоконструкція (виконання завдань групою, співставлення своєї діяльності з діяльністю
інших; представлення результатів роботи в діалозі, малій групі);
·
Соціалізація
(самооцінка і самокорекція; результати роботи як індивідуальні, так і групові
обговорюються всередині групи);
Для
пошуків вирішення проблем, висунутих учнями (див. вище) я пропоную організувати
роботу в групах і пропоную три напрямки роботи. На основі спільних інтересів і
міжособистісних стосунків діти об’єднуються по троє. Кожна група закріплюється
за одним із трьох шляхів вирішення проблеми. Результатом діяльності груп є
наукове представлення висновків у вигляді схем, малюнків, таблиць.
·
Афішування
(презентація роботи на весь учнівський колектив; діти слухають, дивляться,
читають, обговорюють);
·
Розрив
(внутрішнє усвідомлення учасника майстерні обмеженості власних знань або
невідповідності раніше отриманих знань новим);
Наприкінці афішування пропоную учням
питання:
o
Отже,
які з обговорених сьогодні понять ви вже знали?
o
А
які нові поняття ви дізналися сьогодні вперше?
Відбувається порівняння, і діти самі бачать прогресивні зміни
у їх навчальній діяльності.
·
Рефлексія
(відображення почуттів, відчуттів, які виникають в учасників під час роботи творчої майстерні).
Способи реалізації психолого-педагогічних ідей творчих майстерень в організації
навчального заняття з інформатики (уроку, позакласного заходу тощо)
Пропоную використовувати технологію
творчих майстерень для організації вивчення нового матеріалу, уроків
узагальнення і систематизації знань.
Орієнтовна структура творчої
майстерні на уроці інформатики така:
І етап. «Вільна думка». Це некероване вчителем обговорення
висуненої проблеми з теми заняття. Всі, хто
бажає висловитися з власної ініціативи, займають один з стільців, що
стоїть перед аудиторією класу. Отже, накопичується ряд тверджень, іноді зовсім
несхожих і заперечних. Головне для дитини на цьому етапі – вийти перед
аудиторією, мислити вголос, обмінюватися думками наживо. Протягом цього етапу
в кожного учня виникає ряд думок як на
підтримку оратора, так і навпаки. Розібратися кожному з великою кількістю
питань можна під час другого етапу.
ІІ етап. Робота з інформацією
(література, веб-сторінки тощо). Кожна дитина на цьому етапі почитає книгу – саме ті уривки,
які її цікавлять. Після цього пропонується обговорення з сусідом (робота в парах),
потім – обговорення в групі. Саме група збере і запише питання, які не вдалося
вирішити. Педагог вислухає групи і запише на дошці питання, що виявилися
проблемними. Кожна група обере одне питання для дослідження і запише його на
аркуші паперу (А3 або А2 формату).
ІІІ етап. Пошук гіпотези. Кожен учень групи записує на аркуші
своє розуміння змісту питання. Важливо, щоб всі діти досягли більш-менш
спільного розуміння проблеми уроку. Саме в такому випадку група висуне 1-2 гіпотези
і запише їх на тому ж аркуші паперу. Це робиться з метою вибору найбільш
вірогідної гіпотези, для чого потрібно побачити всі можливі варіанти.
ІV етап. Представлення результатів
дослідження.
V етап. Корекція висновків у групі.
VІ етап. Інтеграція. Результати дослідження групи (і нові
оформлені проблеми) стануть надбанням всього класу (аркуші вивішуються на
дошку). Педагогічна цінність цього етапу в тому, що дитина бачить нові
проблемні питання і усвідомлює пролонгованість подальшого вивчення питання – це
поштовх до нових пошуків вже поза межами класу. Учні йдуть з уроку не з готовим
результатом, вкладеним в їх свідомість, а з розширеним мотиваційним полем для
подальшої діяльності.
Звичайно, на уроці використовую
скорочені варіанти творчих майстерень, але і цього достатньо для того, щоб
організувати урок, в якому учні здійснюють пошукову діяльність по вирішенню
саме тієї проблеми, що турбує саме дитину, а не насаджується вчителем.
За 3 роки використання технології
творчих майстерень на уроках інформатики я отримав найголовніший результат -
запуск «творчого механізму» в кожній дитині. Адже для того, щоб розпочати творчу діяльність переконую дитину, що вона
обдарована, вселяю віру в успіх, удачу, віру у вирішення певної проблеми. Так
як «наша нервова система не в змозі відрізнити реальні переживання від
відтворених живою уявою», в творчих майстернях подумки програємо ситуації
успіху, творчого підйому. Ці спогади допомагають відчути віру у власні творчі
можливості, розблоковують творчий центр, знімають напругу, страх, невпевненість.
Саме ці результати дали змогу організувати в закладі творчий клуб «Пошук», до
складу якого входять 30 учнів 9-11 класів. Учні «Пошуку» беруть участь як в
масових заходах школи, так і здійснюють групові дослідження.
Віра – один з провідних факторів
мислення. Тому завдання вчителя – дати можливість кожній дитині повірити в себе
і свій успіх.
Список використаних
джерел
1.
Архипова
В.В Коллективно-организационные формы ученого предмета. С. –
П.: Питер. - 2005.
2.
Окунев А. А. У нас нет плохих огурцов,
С-П.: Питер. - 2003
3.
Степихова В.А. Педагогическая мастерская
//Начальная школа №1. - 1999
4.
Франкл В.П. Человек в поисках смысла.
М.: Салон-Прес. - 1990
5.
Хуторской А.В. Эвристика в образовании:
дидактический аспект. М.: Магистр. – 2006.
