Формування ІКТ-компетентності учнів засобами дослідницької діяльності
«Не існує декількох достовірних
тестів на обдарованість, окрім тих, які проявляються в результаті активної
участі хоча б у найменшій
пошуково-дослідницькій роботі».
А. М. Колмогоров
Однією з важливих
вимог, які висуває сучасне інформаційне суспільство до школи, є
конкурентоспроможність випускника, набуття ним певних якостей, які формують
його життєву компетентність: самостійно, критично та творчо мислити; усвідомлювати, де і яким чином здобуті
знання можуть бути використані у практичній діяльності; грамотно працювати з інформацією (вміти
збирати потрібні факти, аналізувати їх, висувати гіпотези, розв’язувати
проблеми, робити необхідні узагальнення, зіставлення з аналогічними або
альтернативними варіантами розв’язання, встановлювати статистичні
закономірності, робити аргументовані висновки, використовувати їх для вирішення
нових проблем); вміти самостійно працювати над розвитком
особистої моральності, інтелекту, рівня культури тощо. У зв’язку з цим більшість
науковців вважає, що необхідно посилити практичний напрям змісту шкільних
курсів природничонаукового циклу; вивчати явища, процеси, об’єкти, які оточують
учнів у їх повсякденному житті; переносити акценти на інтелектуальний розвиток
учнів за рахунок зменшення частки репродуктивної діяльності; враховувати
знання, які отримують учні поза школою з різних джерел.[1]
Актуальність. За Державним стандартом базової і повної
середньої освіти [2] навчання
інформатики передбачається в межах п’ятої змістової лінії освітньої галузі
«Технології» - «Людина та інформаційна
діяльність». Метою навчання курсу
«Інформатика» за новою програмою 5-9 класів у зв'язку з переходом на новий Державний
стандарт базової і повної середньої
освіти є формування і розвиток
предметної ІКТ-компетентності та ключових компетентностей для реалізації
творчого потенціалу учнів і їх соціалізації у суспільстві, що забезпечить
готовність учнів до активної життєдіяльності в умовах інформаційного
суспільства та їх спроможність стати не лише повноцінними його членами, а й
творцями сучасного суспільства [3].
Оскільки в основу побудови змісту
навчання інформатики покладено компетентнісний підхід, то постає
питання: якими засобами треба формувати ІКТ-компетентність особистості? Нова програма
передбачає формування у сучасних школярів предметної ІКТ-компетентності та
ключової компетентності, зокрема інформаційно-комунікаційної, навчальної,
комунікативної, математичної, соціальної, громадянської, здоров’язбережувальної.
Н. В. Морзе розглядає поняття
«компетентність» як інтегративне утворення особистості, що інтегрує в собі
знання, уміння, навички, досвід й особистісні властивості, які обумовлюють
прагнення, здатність і готовність розв’язувати проблеми і завдання, що
виникають в реальних життєвих ситуаціях, усвідомлюючи водночас значущість
предмету і результату діяльності [4].
ІКТ – компетентність особистості
проявляється в раціональному доборі та свідомому застосуванні нею певних ІКТ у
процесі активного розв’язування різноманітних завдань практичного значення із досягненням
успішного результату.
Неможливо змінити будь – кого,
передаючи йому готовий досвід. Але можна створити атмосферу, яка сприятиме
розвитку людини, формуванню особистості. Різнобічна підготовка, спрямована на
досягнення професійної компетентності в певній галузі, й забезпечує
конкурентоспроможність випускників [5]. Участь у навчально-дослідницької
діяльності допомагає учням не тільки отримати нові знання, але й набути
безцінного досвіду, який в умовах
розміреного існування треба набувати роками.
Основна
ідея досвіду
полягає у тому, що формування ІКТ – компетентності учнів забезпечується шляхом
використання інтерактивних методів навчання таких, як: групова робота на
уроках, командна робота над проектом, індивідуальна проектна і дослідницька
діяльність.
Інноваційність. Розвиток ІКТ – компетентності
учнів можливий при системному застосуванні активних методів навчання. Попри
помітну кількість публікацій, присвячених застосуванню засобів навчально-дослідницької
діяльності на уроках і в позаурочний час, спостерігається спрямованість їх на окрему категорію учнів - з
особливими здібностями, здатних до мислення і самостійного продукування ідей.
Практичне
значення
досвіду визначається тим, що ми намагаємося залучити до навчально-дослідницької
діяльності всіх учнів, використовуючи частково – пошукові методи, проектну
діяльність, парну та групову роботу. Оскільки навчання інформатики в профільній
школі здійснюється через спрямовані диференційовані курси за вибором, то використання цих методів дають змогу набути учням
умінь та навичок роботи в команді, показати важливість комунікації, а також
реальні особливості майбутньої професії.
Сутність
досвіду. Система
роботи із зазначеної проблеми повинна включати в себе завдання різного рівня, такі
як:
·
формування
основних інформаційних компетентностей;
·
розвиток
дослідницьких здібностей через вирішення завдань проблемного характеру;
·
застосування
проектно-дослідницького методу на уроках;
·
розвиток
творчих здібностей у позаурочній діяльності (олімпіади, конкурси,
науково-дослідна робота).
Для вирішення цих завдань
застосовуються інтерактивні методи навчання, які передбачають таку організацію
освітнього процесу, суть якого полягає в спільній діяльності учнів над
освоєнням навчального матеріалу, в обміні знаннями, ідеями, способами
діяльності. Інтерактивна діяльність на уроках припускає розвиток діалогового
спілкування, яке веде до взаєморозуміння, взаємодії, до спільного вирішення
загальних, але значимих для кожного учасника завдань [6].
Провідна роль в інтерактивному навчанні відводиться розвиваючим,
частково-пошуковим, пошуковим і дослідницьким методам. Для цього на уроках
організовується індивідуальна, парна і групова робота, застосовуються
дослідницькі проекти, рольові ігри, йде робота з документами і різними
джерелами інформації, використовуються творчі роботи. Заняття організовується
так, що практично всі учні залучаються до процесу пізнання, вони мають
можливість думати, розуміти і рефлексувати.
Один з ефективних методів розвитку дослідницьких навичок у дитини - проектна діяльність. Е.С. Полат дає таке
визначення методу проектів у сучасному розумінні: «... метод, що припускає певну сукупність навчально-пізнавальних
прийомів, які дозволяють розв'язати ту чи іншу проблему в результаті
самостійних дій учнів з обов'язковою презентацією цих результатів» [7].
Проектний метод дозволяє відійти від авторитарності
в навчанні, завжди орієнтований на самостійну роботу учнів. За допомогою цього
методу учні не тільки отримують суму тих чи інших знань, але і навчаються здобувати
ці знання самостійно, користуватися ними для вирішення пізнавальних і
практичних завдань.
На мою думку,
проекти можна виконувати як в рамках навчальної програми, так і на
заняттях гуртка. Це може бути групова та індивідуальна робота дітей, в якій
обов'язково відображаються міжпредметні зв'язки.
Проект як метод навчання являє собою реально
існуючу проблемну ситуацію, обрану самими учнями тому, що їм цікаво знайти
шляхи її вирішення (повного або часткового). Тематика проектів визначається
практичною значущістю, а також доступністю виконання.
Використовуючи в навчанні метод
проектів, учні осягають всю технологію вирішення завдань - від постановки
проблеми до представлення результату. Методика роботи над проектом включає в
себе 4 основних етапи: планування роботи над проектом, аналітичний етап, етап
узагальнення, етап презентації отриманих результатів роботи (захист проекту).
На етапі планування роботи над
проектом учень та вчитель спільно розробляють критерії оцінювання проекту. Під
час захисту проводиться комплексна оцінка роботи самим учнем, який виконав
даний проект, учнями класу і вчителем.
Кардинальна відмінність проектного
навчання від класичних методів полягає в тому, що, в основному, на різних
етапах учні діють самостійно (вчитель може виступати в ролі консультанта).
У 8-9 класах мої учні виконують
нескладні проекти:
· міні-програми в середовищі
Borland Delphi 7.0;
· малюнки і креслення в графічних
редакторах Corel Draw і PhotoShop;
· навчальні презентації в
середовищі MS PowerPoint;
· відеокліпи на патріотичну
тематику.
Гуртківці, крім навчальних проектів, виконують свої
індивідуальні проекти в цікавій для них області. Хтось пише веб-сайти, а хтось
електронні навчальні посібники в середовищах Visual Basic 6.0, Borland Delphi
7.0. Свої довгострокові проекти вони представляють на конференціях, беруть
участь у конкурсі - захисті науково - дослідницьких робіт МАН.
Для старшокласників проектна
діяльність - основний метод вивчення інформатики, так як він формує необхідні
інформаційні компетентності, розвиває аналітичні здібності.
У 10-11 класах проекти учнів
зазвичай являють собою результат вивчення деякої теми. Крім виконання основної
практичної частини предмета, діти працюють індивідуально над проектом, який
потім презентують всьому класу. Це сприяє удосконаленню навичок публічного
виступу, розвиває вміння відстоювати своє бачення проблеми, свою індивідуальну
точку зору.
Проекти можуть бути і груповими
(як правило, 2-3 учні), і міжпредметними (будь-який навчальний предмет та
інформатика).
Найскладніший етап роботи над
проектом для вчителя - постановка завдання. По-перше, проблема повинна бути
привабливою і цікавою для учнів. По-друге, проекти вимагають добре продуманої
структури, мети, обґрунтування актуальності, позначення джерел інформації,
продуманих методів і результатів. В рамках тільки предмета інформатики важко
знайти багато досить цікавих тем для проектів, так як інформатика сама по собі
- прикладна дисципліна. Тому виникає необхідність інтеграції з іншими
предметами.
Проектною діяльністю з учнями в школі займаюся протягом декількох років.
Практично всі проекти, реалізовані за цей час, - міжпредметні.
Особливе місце в розвитку творчих
здібностей належить дослідницькому методу, якому притаманні елементи творчості,
новизни, формування банку ідей, набуття досвіду творчості.
Більшість вважає, що
дослідником людина може стати тільки тоді, коли набуде життєвого досвіду, буде
мати певний запас знань і умінь. Але виявляється, що для дослідження не
потрібно певного запасу знань. Той, хто досліджує, повинен сам «дізнатися»,
«виявити», «зрозуміти», «зробити висновок». Дослідницька діяльність являється
природною потребою, її потрібно
розвивати, а не стримувати. В цьому певну роль відіграє оточуюче середовище,
батьки і освітні заклади.
Однак наявності відповідного
предмета, проблемного середовища недостатньо для успіхів у пізнанні і навчанні.
Потрібні ще передумови і дії для розвитку спеціальних якостей мислення:
здібностей до аналізу і синтезу, узагальнення і абстрагування, накопичення
особливих стратегій успішного навчання взагалі, незалежно від конкретної
галузі.
Існують відомі методики навчання
творчої діяльності: теорія вирішення винахідницьких задач, метод контрольних
питань, один з інтерактивних методів - метод мозкового штурму, і т. д. При
застосуванні у інформатиці вони вимагають суттєвого уточнення і доповнення.
Слід розрізняти індивідуальну і
колективну інформаційну творчість. Наукова творчість з інформатики в основному
відбувається індивідуально, так як вона за своєю суттю є розумовим актом.
Фізіологічно кожен мислить по-своєму, але об'єднати мислення дітей для
вироблення спільного розв’язання задачі
іноді вдається, використовуючи дискусії, конференції та Інтернет [8].
Під
час колективної творчості на семінарах на первинному рівні аналізу проблеми
можна застосувати метод мозкового штурму.
Нескладні завдання з інформатики зазвичай вирішуються швидше в групі, що
підтверджується застосуванням вищезгаданих методів. Через деякий час до
поставленої проблеми треба знову повернутися. Метод мозкового штурму орієнтує
на швидке вирішення проблеми, але поспішне рішення може виявитися помилковим.
Важливим елементом інтелектуальності вчинків є вміння утриматися від швидкого,
інстинктивного вибору відповіді, при цьому зуміти зосередитися і дати продуману
і зважену відповідь. Для інтелектуальної поведінки характерний швидше
розсудливий тип дії, ніж імпульсивний.
Велика
перевага методу мозкового штурму - можливість переходу на інший шлях
міркування, логіку сусіда. Його можна застосовувати як метод тренування та
мобілізації творчого мислення.
Для
індивідуальної творчості можливе
застосування методу контрольних питань. Суть методу в тому, що за допомогою
відповідей на питання, хід думок учня
спрямовується до найбільш правильного вирішенням проблеми. Спеціально підібрані
питання вимагають таких відповідей, які дозволяють краще усвідомити проблему і
умови її вирішення, "підказують" можливі шляхи розв’язання,
допомагають долати психологічну інерцію [9].
Таким чином, розвивається
мислення з орієнтацією на вирішення поставленої проблеми і формулюється робочий
варіант постановки питань.
Навчально-дослідницька діяльність
спрямована на освіту, виховання і розвиток школярів, стимулювання пізнавальної
активності, індивідуальних творчих задатків, формування логічного наукового
мислення. Природно, вона не може носити масовий характер, до неї залучаються
найбільш здібні, обдаровані учні. Займаючись проектною діяльністю, обдаровані
діти розвивають самостійне мислення, уміння здобувати інформацію, прогнозувати,
приймати нестандартні ситуації, а також ця робота дозволяє їм відчути
впевненість у собі, самоствердитися, відчути радість успіху.
Проектно-дослідницька діяльність дозволяє органічно інтегрувати знання з різних
областей і застосовувати їх на практиці. Результат - завжди дуже глибокі
роботи, над якими учні працюють не один місяць. Найцікавіші проекти дітей
готуються на сесію МАН.
Найвищою нагородою будь-якому
вчителеві є успіхи його учнів.
Протягом декількох років діти,
які займалися у мене в гуртку, розв’язували додатково завдання заочної школи «З
комп'ютером на «ти» Малої академії наук школярів
Криму «Шукач». Вони
брали участь в очних олімпіадах, конференціях і конкурсах - захисту, що
проводяться в рамках цієї школи. Призові місця вселяли надію і сприяли
прагненню до досягнення нових вершин. Перемоги надавали впевненості у власних
силах.
Другим етапом для цих дітей була
участь у предметній олімпіаді з інформатики, в очному конкурсі - захисті
науково - дослідницьких робіт Малої академії наук. Вони з ентузіазмом
готувалися до змагань, писали творчі роботи, виступали на конференціях.
Розвивати
інтерес до дослідницької діяльності необхідно в кожній дитині. Вона стає більш
самостійною у своїх судженнях, має свою точку зору і аргументовано вміє її
відстоювати. В неї більш висока працездатність. Але мені здається, найголовніше
- це те, що у дитини розвивається її емоційна сфера, її почуття, душа. А якщо
розвинені її емоції, то буде розвиватися і мислення. А думаюча людина - це і є та людина, виховати яку ми прагнемо.
Безталанних
дітей немає. Важливо розкрити їх здібності, допомогти повірити в себе. Це
завдання кожного вчителя. Досвід моєї роботи показує, що інформатика - це саме
та наука, яка дозволяє розкрити свої здібності кожній дитині.
Успіхи
моїх учнів доводять, що при сприятливому розвитку подій учні не припиняють
продовжувати поглиблювати і систематизувати свої знання. В деяких спеціальних галузях
вони виявляються більш обізнаними, ніж учитель. У цьому випадку вчителю
залишається тільки визначати загальні напрямки його роботи, надавати методичну
допомогу, надавати посилання Інтернету та спеціальну літературу. Тому в своїй
роботі я завжди керуюся девізом: «Учитель, навчи учня, щоб було в кого
вчитися!»
Література та Інтернет-джерела
- Г.С.Луньова. Етапність формування інформаційно-технологічних
умінь старшокласників у процесі навчання. [Електронний ресурс].-
Режим доступу: http://www.narodnaosvita.kiev.ua/vupysku/7/statti/2lynova/2lynova.htm
- Державний стандарт базової і повної середньої освіти.
3. Програма курсу «Інформатика». 5 – 9 класи загальноосвітніх навчальних закладів.
- Н.В.Морзе, О.Г.Глазунова. Формування й оцінювання ІК-компетентностей науково-педагогічних
працівників в умовах впровадження дистанційних технологій. // Інформаційні
технології і засоби навчання.– 2012. - №6 (32). [Електронний ресурс].- Режим
доступу:
http://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/758/568#.UTiZ4dar63U
5. С.Зінченко. Розвиток ІКТ-компетентності засобами ділової гри на уроках інформатики//
Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах. – 2009. - №2. –
С. 44-53
6.
Л. Иванова. Интерактивные формы
обучения., М.,
7. Новые педагогические и информационные
технологии в системе образования/ Под ред. Е.С. Полат - М., 2000.
8. К. В.
Чайка. Работа с одаренными
детьми по информатике. [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://gym1.at.ua/publ/2-1-0-6
9. http://www.inventech.ru/pub/methods/control/
10. Концепция
развития исследовательской деятельности учащихся./Авт.: Алексеев Н. Г. и др. -
Ж. "Исследовательская работа школьников", 2002.
