Якість освіти - це ключовий фактор у заочному змаганні між країнами,
оскільки якість продукції та послуг визначається тим, як менеджери, викладачі,
інженери та економісти думають, діють і
приймають рішення відносно якості.
А. Фейгенбаум
Серед різних
сфер суспільного життя, для яких актуалізується проблема забезпечення якості,
одне з чільних місць посідає сфера освіти. Важливим елементом системи
забезпечення й управління якістю освіти є моніторинг, актуальність досліджень
якого визначається широкою зацікавленістю всіх учасників освітнього процесу в
модернізації та пошуку інновацій у цій сфері.
Питанням
моніторингу освіти присвячені праці багатьох дослідників, серед них: О. Байназарова,
В. Беспалько, Т. Волобуєва, Л. Гриневич, Г. Єльникова, М. Загірняк,
А. Дахін, О. Локшина, Т. Лукіна, В. Лунячек, О. Ляшенко, П. Матвієнко,
О. Овчарук, О. Островерх, О. Патрикеєва, З. Рябова,
П. Семиволос, Г. Цехмістрова та інші. Вчені зазначають, що здійснення
оцінювання якості освіти вимагає встановлення рівня відповідності навчальних
результатів учнів освітнім програмам, умовам здійснення освітнього процесу,
загальноприйнятим стандартам, що зафіксовано у нормативних документах.
Моніторинг якості освіти вони визначають як спеціальну систему збирання
інформації про стан освіти, прогнозування на підставі об’єктивних даних
динаміки та основних тенденцій її розвитку, розроблення рекомендацій для
прийняття управлінських рішень стосовно підвищення якості освіти і
функціонування освітньої галузі.
Тому питання
створення власної системи моніторингу якості знань
учнів з інформатики – необхідна умова якісного викладання предмета.
Моніторинг –
це інформаційна система, яка постійно поповнюється завдяки циклічності,
безперервності відстеження. Це збір та розповсюдження інформації про якість
знань учнів з предмета, зворотний зв’язок, перевірка та оцінювання стану
об’єкта і прийняття оперативного управлінського рішення.
Циклограмою
моніторингової діяльності є: діагностика – створення умов – навчально-виховний процес
– результат. Створення умов передбачає визначення форм, методів, прийомів
роботи вчителя й учнів, змісту навчального матеріалу, планування діяльності,
здійснення методичного супроводу, створення матеріально технічної бази,
формування мотивації тощо. Потім здійснюється організація навчально-виховного
процесу відповідно до рекомендацій за результатами моніторингу і повторне
відстеження якості надання освітніх послуг.
В організації
моніторингу керуюся такими принципами: безперервності, науковості та
системності, гуманістичної спрямованості, діагностико-прогностичності,
цілісності, наступності.
О. Ляшенко
визначає такі 5 етапів моніторингу в освіті: ініціювання, підготовка
дослідження, збір та аналіз даних, узагальнення й презентація результатів,
складання звіту і розроблення рекомендацій за результатами моніторингу. За
такими етапами організовую моніторинг якості знань учнів з інформатики [6].
На першому етапі
я вивчаю потребу у проведенні дослідження. Замовниками моніторингу якості знань
з інформатики є всі учасники навчально-виховного процесу: учитель, який вивчає
ефективність вибору методів навчання, впровадження інновацій; учні та їхні
батьки, яких цікавить відповідність рівня знань і вмінь з інформатики вимогам
вищих навчальних закладів, до яких учні планують вступати; адміністрація ліцею,
яка має переконатися в тому, що якість освітніх послуг у навчальному закладі
надається на високому рівні. Важливо, щоб цей етап був проведений не формально,
адже це впливає на мотивацію учнів, педагогів до проведення досліджень.
На етапі
підготовки до проведення моніторингу визначаю мету та завдання. Для цього
ставлю перед собою такі питання: з якою метою проводиться дослідження? Що саме
буде оцінюватися? Де використаю результати моніторингу? Потім розробляю
алгоритм проведення дослідження, підбираю необхідний діагностичний
інструментарій.
Третій етап
моніторингу – збір та аналіз даних. Під час проведення досліджень використовую
різні методи і засоби збору й опрацювання інформації, зокрема: опитування,
інтерв’ю, тести, творчі завдання, статистичні методи тощо. Аналіз результатів
діагностики здійснюю за такими напрямами: визначення рівня сформованості
ключових компетентностей учнів з урахуванням вікових особливостей та вимог державного
стандарту; відповідності отриманих даних критеріям (показникам); напрямів
діяльності вчителя щодо усунення типових помилок в освітній діяльності учня;
необхідних елементів позашкільного освітнього простору, можливості яких можна
використати для реалізації вимог державного стандарту.
Також
досліджую фактори впливу на якість знань учнів, як-от: відвідування учнями
школи, відвідування факультативних, додаткових занять, занять у позашкільних навчальних
закладах, участь у шкільних позаурочних заходах, що розвивають інтелектуальні
здібності, соціально-громадська активність учнів, стан здоров’я тощо.
Проводячи дослідження,
використовую комп’ютерну техніку, відповідне програмне забезпечення. Це дає
змогу ефективно використовувати час, швидко
отримати результат. Аналізуючи результати моніторингу, звертаю увагу на
індивідуальні показники якості знань учнів, на те, які оцінки отримали учні в
групах різного профілю навчання. Співставлення даних моніторингу із показниками
дає можливість відстежити, наскільки вдалими були мої дії як вчителя, допомагає
скоригувати, переглянути доцільність використання методів, форм роботи учнів на
уроці. Підсумком моніторингу є обчислення коефіцієнта результативності та
якості знань з предмету.
Після
збору та аналізу результатів моніторингу здійснюю порівняння даних, отриманих
під час дослідження, із заявленим рівнем навченості учнів. За потреби розробляю
рекомендації щодо коригування рівня знань і умінь учнів з предмета, до чого
залучаються всі учасники навчально-виховного процесу: вчитель, учні, класний
керівник, батьки, практичний психолог ліцею, адміністрація.
З результатами моніторингу знайомлю учнів, їхніх батьків, педагогів та
адміністрацію ліцею. Разом визначаємо напрями самоосвіти учнів, розвитку їхніх
здібностей тощо. За згодою адміністрації та батьків учнів результати розміщую
на порталі Всеукраїнської безкоштовної освітньої мережі Щоденник.ua.
Результатом
моніторингу є також виявлення труднощів учнів у вивченні предмета, прогалин у
знаннях і навичках; розроблення корекційних карт для кожного класу залежно від
рівня підготовки з даної теми; самоконтроль діяльності вчителя; налагодження
двостороннього зв’язку «учитель-учень». Після чого здійснюю педагогічні
корекційні дії. Індивідуальна корекційна програма передбачає врахування
проблеми учня в засвоєнні навчального матеріалу з теми, рівень сформованості
спеціальних, загальнонавчальних умінь і навичок; планування реальної
перспективи підвищення рівня навчальних досягнень учня в результаті проведеної
корекції; визначення тимчасових рамок корекції з теми; планування і проведення
повторного оцінювання; складання з учнем плану засвоєння наступної теми тощо.
За
результатами моніторингу якості знань адміністрація школи має змогу визначити реальний
стан навчального процесу за основними показниками та динамікою його змін
протягом досліджуваного періоду; проблемні питання в роботі педагогічних
працівників; рівень знань учнів, вплив шкідливих чинників та засоби їх усунення;
необхідність прийняття управлінських рішень для підвищення якості навчально-виховного
процесу; організувати коригувальну роботу.
Для
ефективного проведення моніторингу, викладання предмета постійно займаюсь професійним
розвитком. Є сертифікованим тренером програми Intel® «Навчання для
майбутнього», беру участь у науково-методичній діяльності та дослідно-експериментальній
роботі ліцею. Маю розроблені методичні матеріали та посібники, зокрема:
«Збірник практичних робіт з теми «Електронні таблиці», «Збірник практичних
робіт з теми «Текстовий редактор», «Індивідуальні контрольні роботи з теми
«СУБД», «Індивідуальні контрольні роботи з теми «Математичні обчислення в Mathcad», «Компетентнісна модель навчання
основам інформатики», «Робота з системою комп’ютерного тестування MyTest», «Тестування як ефективний засіб
педагогічного дослідження навчальних досягнень учнів», які були представлені на
педагогічній виставці «Освіта Київщини».
Постійно
підтримую зворотній зв’язок із випускниками ліцею. Приємним для мене, як
вчителя, є той факт, що 89 учнів пов’язали свою майбутню професію з
інформаційними технологіями. Вони постійно звертаються за консультаційною
допомогою з предмету, використовуючи для цього соціальні мережі та програми для
on-line спілкування.
Отже,
проведення освітнього моніторингу стимулює позитивні перетворення та мотивує до
якісних змін учасників навчально-виховного процесу. Як результат, відбувається
коригування та координація діяльності всіх учасників процесу; подальше
вдосконалення, самовдосконалення, підвищення рівня самоорганізації учасників
навчально-виховного процесу; удосконалення взаємовпливу та взаєморозуміння на
рівнях: батьки-учень-учитель-адміністрація; динамічний розвиток мотивації
учасників навчально-виховного процесу до підвищення якості знань тощо.
Моніторинг в
освіті – це сучасний механізм управління якістю освіти. За його допомогою можна
відстежувати і своєчасно коригувати будь-який процес в освіті. Але при цьому
слід пам’ятати, що тільки той учень, який чітко уявляє мету свого навчання,
може бути вмотивований до свідомих дій, спрямованих на позитивну динаміку
якісного зростання. Це є необхідною умовою забезпечення якісного рівня
навчальних досягнень учнів.
Список використаної літератури
1.
Булах І. Є. Теорія
і методика комп’ютерного тестування успішності навчання (на матеріалах медичних
навчальних закладів): Дис. доктора пед. Наук : 13.00.01 / Київський
національний університет імені Т. Г. Шевченка. К., 1995. – 430 с.
2.
Дичківська І. М.
Інноваційні педагогічні технології: [навч. посіб.] / І. М. Дичківська – К.
: Академвидав, 2004. – 352 с.
3.
Компьютерное
педагогическое тестирование и тесты [Електронний ресурс]: – Режим доступу : URL : mytest.klyaksa.net. – Назва з
екрана.
4.
Критерії
оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти //
Освіта України. – 2000. – № 40.
5.
Кухар Л. О.
Теоретичні аспекти освітнього моніторингу / Л. О. Кухар // Науковий часопис
національного педагогічного університету iмeні М. П. Драгоманова.
Серія № 5 «Педагогічні науки: реалії та перспективи». – Вип. 22 : зб. наук. пр.
/ за ред. В. П. Сергієнка. – К. : Вид-во НПУ імені M. П. Драгоманова, 2010. – 229
с.
6.
Ляшенко О. І.
Організаційно-методичні засади оцінювання якості освіти / О. І. Ляшенко;
Академія педагогічних наук України. – К. : Педагогічна думка, 2007. – С. 128-134.
7.
Моніторинг якості
освіти: світові досягнення та українські перспективи / за заг. ред. О. І.
Локшиної – К. : К.І.С., 2004. – 128 с.
