Cтворення інформаційного середовища школи та розвитку в учнів вмінь та навичок інформаційної навігації

 

Машини повинні працювати.

Люди повинні думати.

Девіз компанії IBM

Спробуй!

Девіз компанії Apple

 

Згідно Указу Президента України від 20 жовтня 2005 р «Про першочергові завдання щодо впровадження новітніх інформаційних технологій» №1497/2005, та на виконання Державної цільової програми впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів інформаційно-комунікаційних технологій «Сто відсотків» на період до 2015 року, з метою створення належних умов для прискорення економічного та соціального розвитку України, суттєвого поліпшення умов життя людей, встановлено, що розвиток в Україні інформаційного суспільства та впровадження новітніх інформаційних технологій в усіх сферах суспільного життя, діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування є одним із пріоритетних напрямів державної політики. Фундамент майбутнього людини, без сумніву, закладається у школі. Тому дуже важливо вже у шкільні роки не тільки навчити дитину жити в інформаційному просторі та озброїти сучасними технологіями, як інструменту вирішення завдань будь-якого рівня складності.  

На протязі останніх трьох років я працюю над моделюванням та створенням інформаційного середовища Одеської СШ № 117, як складової науково-методичної проблеми педагогічного колективу.

Під інформаційним середовищем школи ми розуміємо: локальну мережу школи, до якої включено 43 ПК з різним рівнем доступу та різним рівнем можливості дистанційного керування, індивідуальні електронні пристрої учнів (планшети, смартфони, тощо), сайти: школи, керівних органів; блоги, індивідуальні сторінки, групи у соціальних мережах, через які працюють вчителі-предметники, класні керівники, батьківські ради, учнівські об'єднання; сервіси Google-disk, Dropbox. (див. додаток 1)

Мета створення інформаційного середовища школи полягає у розв’язанні завдань:

·         інтеграції зусиль всіх учасників навчально-виховного процесу щодо виконання соціального заказу суспільства;

·         удосконалення шкільного уроку: максимальне підвищення ефективності, інформаційної насиченості, практичної спрямованості;

·         індивідуалізація та диференціація роботи з учнями на уроці та у позаурочний час;

·         побудова індивідуальних стратегій розвитку траєкторій особистісного освітнього росту учнів;

·         оперативне спілкування, співпраця з батьками учнів;

·         активізація інформаційного обміну з оточуючим середовищем.

Шляхи розв’язання завдань:

·         створення методичних посібників, навчаючих учасників навчально-виховного процесу технологіям використання інформаційного середовища;

·         робота постійно діючого семінару «Впровадження ІКТ в навчально-виховний процес»;

·         проведення семінарів для вчителів району, міста, області з різних аспектів інформатизації навчально-виховного процесу;

·         розробка уроків, бінарних уроків, позакласних заходів, які крім основного освітньо-виховного завдання спонукають до навчання використанню технологій, методів та спеціальних інструментів інформаційного середовища.

Мета роботи – систематизувати та науково-методично обгрунтувати власний досвід створення інформаційного середовища школи та розвитку в учнів вмінь і навичок інформаційної навігації і  формування інформаційно-комуникаційної компетентності через інтеграцію інформатики та інших навчальних предметів.

У відповідності з поставленою метою визначені завдання:

-          визначити поняття «інформаційне середовище школи»;

-          визначити поняття «інформаційно-комунікаційная компетентність»;

-          уточнити сутність поняття «інформаційна навігація»;

-          визначити базові поняття, які повинен засвоїти  учень;

-          створити методичні рекомендації щодо системи роботи вчителя інформатики, спрямовані на розвиток вміння всіх учасників навчально-виховного процесу працювати у інформаційному полі  та розв’язувати поставлені завдання в співпраці з іншими.

Інноваційність досвіду полягає в моделюванні та реалізації моделі інформаційного середовища школи, розробки методичного інструментарію для підготовки всіх учасників навчально-виховного процесу до роботи в єдиному інформаційному середовищі,  одночасності та комплексності розв’язання завдань вивчення інформатики та формування мотивацій до вивчення інших навчальних предметів на засадах диференційованого та індивідуального підходу до кожного учня на уроці (через використання ІКТ, особистих досягнень учня як позитивного мотиватора, проведення бінарних уроків та розробки методичної ІКТ підтримки для інших предметів). Урок інформатики розглядається нами невід’ємно від системи навчально-виховної роботи школи в співпраці з педагогічним колективом, психологічною та медичною службами і батьками, зі спільною метою формування  інформаційно компетентної особистості.

Для технічної підтримки інформаційного простору школи створено ІТ-центр школи, якій зібрав учнів, зацікавлених різними напрямками роботи – від підтримки роботи апаратної частини до веб-дізайну. Учні, займаючись улюбленою справою, отримують профорієнтаційні знання. Схематично роботу ІТ-центру можна представити схемою (див. додаток 2).

У свою чергу, кожен з представлених вище об’єктів має свою розгалужену структуру, що можна продемонструвати на прикладі «Школи юного олімпійця» (див. додаток 3), в якій проходять підготовку до участі в предметних олімпіадах та МАН учні за власними інтересами.

Школа юного олімпійця була першим досвідом роботи з використанням дистанційного навчання, яке є важливим сегментом дій інформаційного простору школи. На сьогодні до цього сегменту належать:

ü  консультації учнів, які готуються до предметних олімпіад або конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт МАН викладачами ВНЗ та школи;

ü  консультації вчителями школи учнів щодо складних тем з предметів;

ü  спілкування з учнями, які з деяких причин тимчасово відсутні в школі (консультації вчителів, виконання практичних та залікових робіт);

ü  проходження навчальних курсів за програмою «Іntel – навчання для майбутнього» та інших навчальних курсів.

Розподіл ресурсів інформаційного середовища у розрізі використання представлено на діаграмі 1.

 

Діаграма 1.

Інформаційно-комунікаційна компетентність є сукупністю знань, навичок та вмінь, що формуються в процесі навчання та самонавчання інформаційним технологіям, а також здатність до виконання освітньої діяльності за допомогою інформаційних технологій.

Інформаційно-комунікаційна компетентність може бути представлена наприклад як система компетентностей:

· технологічна (усвідомлення комп’ютера як універсального автоматизованого робочого місця для будь-якої професії),

· алгоритмічна (усвідомлення комп’ютера як універсального виконавця алгоритмів і універсального засобу конструювання алгоритмів),

·  модельна (усвідомлення комп’ютера як універсального засобу інформаційного моделювання),

· дослідницька (усвідомлення комп’ютера як універсального технічного засобу автоматизації навчальних досліджень)

· методологічна (усвідомлення комп’ютера як основи інтелектуального технологічного середовища).

При наявності технологічної компетентності учень зможе використовувати програмні та апаратні засоби найбільш ефективно (орієнтуватися в різноманітних програмних середовищах, знати можливості апаратних засобів. Наприклад, працювати з програмами створення презентацій, використовувати апаратні засоби: сканер, веб-камеру, інтерактивну дошку, тощо).

При наявності алгоритмічної компетентності – опановувати сучасні системи розробки програмного забезпечення, створювати алгоритми (наприклад, розподіляти задачі з хімії або математики за типами, та використовувати власноруч зроблені одного разу складні формули у табличному редакторі для введення даних та отримання відповіді для перевірки виконаного домашнього завдання).

При наявності модельної компетентності – опановувати професійні пакети комп’ютерного моделювання та використовувати моделі електронних засобів навчального призначення (наприклад, використовувати моделі електронних засобів навчального призначення з фізики, хімії, біології на уроках).

При наявності дослідницької компетентності – застосовувати технічні засоби автоматизації досліджень (наприклад, виконувати лабораторні роботи з фізики, опрацьовувати матеріали до дослідницьких проектів).

Інформаційна навігація

Інформаційна навігація є інструментом для відкриття вікна у світ, дозволяючи учню пройтися залами Лувру або Ермітажу. Поспілкуватися зі однолітками з інших країн, у тому числі, при розробці суспільних наукових проектів. Крім того, сучасні технології дозволяють декільком користувачам одночасно працювати з електронними документами, які зберігаються за допомогою сервісів, аналогічних Drive.Google .

 

 

                                                                                   

 

 

У процесі  роботи в інформаційному просторі, учні дізнаються про різноманітні цікаві професії, поглиблюючи одночасно знання базових понять інформатики. Створюючи власноруч проектні роботи, освоюють на практиці елементи робіт дизайнера, коректора, фотографа, web-дизайнера, працюють над створенням колажів та іншими завданнями з обробки зображень. Звертаючись до сайтів ВНЗ, мають можливість порівняти навчальні заклади та обрати той, у якому бажають навчатися. Проходження дистанційних курсів допомагає поглибити свої знання в потрібному напрямку, або взагалі зробити крок далеко за програму, яку вивчають у школі. Вміння працювати з інтерактивними навчальними посібниками, мережевими енциклопедіями, знаходити курси за бажаним профілем або просто знайти відповідь на питання «Як зробити…» - може стати дуже важливим при виконанні вже не навчальних, а професійних робочих проектів. Ми формуємо випускників школи як конкурентоздатних працівників на сучасному ринку праці. Тому, наприклад, вміння грамотно складати  резюме та  портфоліо є однією з вимог сучасності.

Вміння учня користуватися комп’ютером як інструментом для розв’язання багатьох задач, а не іграшкою для знищення часу, використовувати сучасні технології як трамплін для досягнення нового рівня в реальному житті а не двері для відходу від реальності – основна задача вчителя інформатики.

Результат впровадження досвіду роботи – це діюча система інформаційного середовища школи, в якій працюють всі учасники навчально-виховного процесу, постійно розширюючи галузі застосування та форми роботи з ним. Організовано постійно діючий семінар «Впровадження ІКТ в навчально-виховний процес». Результат роботи семінара представлено на діаграмі 2.

Діаграма 2.

Як результат – бібліотека відкритих уроків вчителів з використанням ІКТ, звіти о підсумках роботи методичних об'єднань за рік та о проведенні творчих звітів у вигляді презентацій з використанням статистичних розрахунків та представлення цих розрахунків у вигляді діаграм засобами табличного редактору. Сьогодні не тільки відкриті уроки, а й звичайні робочі уроки вчителів історії, математики, фізики, хімії, англійської мови, початкових класів проводяться з використанням підтримки засобами сучасних технологій.

Участь у міжнародних проектах: українсько-словацькому, українсько-австрійському, українсько-польському, була б неможлива у повному об’ємі, якщо б не використовувалися сучасні інтерактивні інформаційно-комуникативні технології.

Широкий спектр інтернет-олімпіад дозволяє учням та вчителям не тільки спілкуватися з колегами з інших регіонів та країн, але й перевірити свої знання – хто краще? Крім предметних олімпіад учні школи беруть активну участь у змаганнях з інтелектуальних ігор: «Сказочный сундучок» - конкурс юних читачів, для школярів Росії, України, Білорусі, Естонії, Вірменії, Фінляндії. Наші учні зайняли 1 місце серед 878 команд. «Южный ветер» - у минулому навчальному році в цьому турнірі з «Що? Де? Коли?» змагалися школярі та студенти 11 країн, команда 11 класу нашої школи отримала 1 місце. Інформатика – це наука про інформацію, я очолюю клуб з інтелектуальних ігор школи, де вчу учнів, фактично, обробляти інформацію, яка надається у питаннях інтелектуальних ігор та знаходити вірну відповідь. Як результат – 35 перемог у різних змаганнях за 3 останніх роки.

Окреме місце у використанні інформаційного середовища школи займають бінарні та он-лайн уроки, круглі столи, конференції. Наявність веб-камери та проектору дозволяє вчителям різних предметів одночасно розглядати спільні теми. Так, наприклад, тему «Фотосінтез» на одному з уроків розкривають вчителі фізики, хімії та біології, кожен з котрих працює у своєму кабінеті з своїм класом, але має час «прямого включення», коли його бачать учні в двох інших класах.

Особливе місце у електроно – методичній скарбничці школи займає унікальна розробка – комплекс уроків фізичної культури з повною (на 45 хвилин кожний) підтримкою аудіо-відеосупровідом. Уроки розроблені до кожного з основних модулів вивчення фізичної культури та ілюструють кожний з етапів уроку – від розминки, мотивації, пояснення нового матеріалу, через закріплення методом колового тренування до підведення підсумків уроку та релаксації з використанням елементів хатха-йоги, дихальної гімнастики Стрельнікової та інших. Нажаль, не всі учні мають можливість проявити себе на уроці фізичної культури як спортсмени – заважає група здоров'я. Але підготувати матеріали до супроводу уроку може майже кожний – цім самим прийняв участь у уроці.

            У наш час стрімкого розвитку інформаційного середовища вчитель інформатики як професіонал, майстер своєї справи, повинен бути на крок попереду всіх учасників навчально-виховного процесу. Він – як вчитель з майбутнього – носій новітніх інформаційних технологій та рушійна сила інноваційної методологій в шкільній освіті та вихованні.